- На сьогодні у корпусі функціонує 7 колонок: одна на 4-му поверсі і по 2 на 2-му, 3-му і 5-му. У планах ввімкнути ще кілька точок, а саме буфет і центральний вхід.
- Перший офіційний ефір на весь корпус пролунав 12 лютого 2010 року.
- Перший ефір відбувся до Нового року. Працювали лише колонки на четвертому поверсі.
- В середньому музика лунатиме в корпусі приблизно по 1 годині в день.
Одного морозного ранку із неприглядних колонок на стінах корпусу почулися звуки. Не те хрипіння, яке іноді проривалось в аудиторіях під час лекції, а то і екзамену, а весела і ненав'язлива мелодія. Як сторонній глядач, зізнаюсь - обличчя навкруги просто засяяли. Хто пританцьовував, стоячи біля розкладу, хто підспівував, дехто просто намагався перекричати музику, стоячи прямо під колонкою. Кого не вдалось спостерігати - так це байдужих.
Для реалізації подібного проекту мало бути небайдужим - треба бути надініціативним! Дякувати долі, знайшлися і такі серед нас. Саме завдяки невеличкій групі ентузіастів вдалося втілити мрію, яка не знаходила свого втілення не перший рік. Інститут має знати імена своїх героїв - Олександра Яцука (ТІ-61) з помічником Денисом Борисенком (ТЗ-71). Саме вони після занять взялися доводити до ладу існуючу, але непридатну до фактичного використання, систему. Остання була створена ще при побудові корпусу. Окрім радіорубки передбачалось ще оснащення поверхів електронними годинниками, звуковою сигналізацією, відомою нам зі школи як «дзвінок».
Отже, закипіла робота по перевірці системи, її ремонту і покращенню. Хлопці справилися зі своєю задачею на відмінно, звели кінці з кінцями до 308 аудиторії, підключили обладнання - і от радість для всіх, присутніх у будівлі.
Головне, що в планах у Олександра не зупинятись на досягнутому. Перед ним, як відповідальним за репертуар, постало питання , яке всі ІТСівці вивчають свого часу. Питання узгодження. Узгодження вподобань людей різного віку, різної статі, різних переконань.
Не можна не відзначити - поки що цю задачу вирішують доволі-таки непогано. Крім того, на майбутнє Олександр виносить задачу автоматизації процесу, обміну матеріалами, а також у найближчому майбутньому додадуться привітання та оголошення.
Тож кожен з нас може долучитися до творчого процесу, поділившись деякими треками. І головне, ввімкнене радіо у нашому корпусі має нагадувати всім, що результати не з'являються без докладених зусиль. Тож саме час втілювати мрії в життя.
Скляр Марина
